Четвер, 28.03.2024, 10:49
Cколівське районне управління юстиції  
Львівської області (неофіційний) Скоро відкриття офіційного веб-сайту skolejust.gov.ua







Головна | Мій профіль | Вихід
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS
"">
Меню сайту
Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 98
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2014 » Квітень » 8 » Перспективи проведення люстрації в Україні
13:22
Перспективи проведення люстрації в Україні


 

      В альтернативній медицині доволі значне місце займає концепція про те, що в людському організмі з часом накопичуються шкідливі речовини (шлаки), які перешкоджають функціонуванню останнього. Відповідно, для того, щоб організм нормально функціонував, потрібно провести його чистку від цих шкідливих речовин і тоді, організм, згідно цієї концепції, буде функціонувати неначе швейцарський годинник. Власне дана теорія, не дивлячись на свою популярність, піддається доволі серйозній критиці, наводиться багато контраргументів зі сторони представників традиційної медицини тощо. Ми, ясна річ, не будемо влізати в медичні війни і докопуватися до істини чи дійсно існують шлаки в людському організмі, ми лише спробуємо перенести деякі положення цієї концепції на іншу площину.

     Як всім нам відомо, влада, носієм якої є народ, в Україні ділиться на три гілки: законодавча, виконавча, судова. Якщо уявити собі владу як певний організм і припустити той факт, що концепція про очищення організму (виведення шлаків) є правдивою, то цілком зрозуміло, що наша влада, як організм нормально функціонувати вже не зможе, тому що там кількість шлаку просто захмарна, шлак на шлаку сидить і шлаком поганяє. Що робити з таким організмом? Чистити!

      Що таке люстрація і звідки вона взялася? Вікіпедія дає нам наступне визначення - Люстрація (від лат. lustratio — очищення через жертвопринесення) — заборона діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати на державній службі. Здавалося б цілком логічний крок, якщо внаслідок демократичних змін в суспільстві від влади було усунуто тирана, вождя, авторитарного лідера, намісника Бога на землі (потрібне підкреслити) то відповідно треба усунути і його посіпак, людей, які працювали на таку особу чи на такий режим, людей, які виконували доручення, реалізовували політику, потакали намірам тоталітарного режиму чи тоталітарного лідера. Власне до такої собі люстрації закликав і облаяний останнім часом, незрозуміло чому, Маккіавелі, який в своєму творі „Правитель”, радив гіпотетичному главі держави прийшовши до влади шляхом силового усунення попереднього глави держави (а в середньовіччі до влади тільки так і приходили) усувати і всіх його соратників інакше буде йому вже в найближчому часі біда.

     За останні 20-25 років люстрація була проведена в багатьох державах. Проводилася вона в країнах східної Європи після повалення в них комуністичних режимів і полягала в перевірці і подальшій забороні працювати на державній службі, займати владні посади високопосадовцям комуністичного режиму, колишнім агентам таємної поліції, іноді вона стосувалася всіх членів комуністичних партій.

      Люстрація в багатьох посткомуністичних країнах була проведена у 80-90-их роках 20 століття. В Україні її проведено не було. Це з однієї сторони великий мінус, тому що на протязі цих 20-ти з лишнім років совкова спадщина, залишаючись при владних посадах довела Україну до того стану, в якому вона зараз є. З другої сторони, як зазначають на багатьох Інтернет ресурсах в цьому є свої плюси адже, якщо проводити люстрацію в Україні зараз то починати прийдеться не з чистого листа, а маючи як приклад досвід і напрацювання країн в яких люстрація вже була проведена, а помилок в таких країнах, під час проведення люстрації, було нароблено чимало.

     Тож досвід інших країн, міжнародні нормативно-правові документи можуть допомогти Україні у проведенні якісної чистки у трьох гілках влади, по всіх рівнях без повторення тих помилок, які раніше було допущено іншими.

   В першу чергу потрібно розуміти, що люстрація не застосовується до осіб, які за колишнього режиму вчинили певні діяння, які кваліфікуються як злочини. За вчинення таких діянь мова вже йтиме не про люстрацію, а про притягнення особи до кримінальної відповідальності. Люстрації ж повинні підлягати особи, які фактично не вчинили злочинних дій, але заплямували себе співпрацею з попереднім злочинним режимом.

    В нагоді може зокрема стати резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи від 1996 року „Про заходи щодо ліквідації спадщини колишніх тоталітарних систем”, яка зокрема зачіпала і питання люстрації. В даній резолюції ПАРЄ в першу чергу загострює увагу на здавалося б банальній проблемі, про яку говорять на першому курсі будь-якого юрфаку, проблемі переходу тоталітарної держави до демократії, від колективізму й конформізму до плюралізму демократії заснованого на принципі Верховенства права. Пункт третій резолюції 1996 року, звучить як пророцтво для України: „Невдалий перехідний процес може викликати безліч небезпек. У найкращому випадку замість демократії запанує олігархія, замість верховенства права – корупція, замість прав людини організована злочинність” – отримайте і розпишіться, а ПАРЄ попереджала.

   У резолюції 1996 року ПАРЄ наголошує на тому, що винні за свої злочини мають бути покарані. Але покараними вони мають бути у відповідності до Закону, а не будь яким іншим незаконним, негуманним чином оскільки тоді нова держава не буде нічим не краща за попередній, тоталітарний режим. Відповідно покарання винних осіб повинно бути правосуддям, а не помстою за вчинене. Під час вчинення правосуддя повинні бути дотримані права людини й основні свободи, такі, як право на справедливий судовий розгляд і право бути почутим, і ці права повинні поширюватися навіть на тих людей, які, коли вони були при владі, самі їх не дотримувалися. ПАРЄ рекомендує при ліквідації спадщини колишніх тоталітарних режимів використовувати такі засоби як демілітаризація, демонополізація та приватизація, децентралізація, дебюрократизація при цьому ці засоби повинні поєднуватися із зміною менталітету (зміни в розумах і серцях), які полягають у викоріненні страху перед відповідальністю, неповаги до несхожості, екстремального націоналізму, нетерпимості, расизму й ксенофобії (зразу згадується істерика з приводу парадів нетрадиційних секс меншин та патріотичні крики росіян, що мовляв у ЄС одні геї і там поголовно забирають дітей у сім’ї і віддають їх на усиновлення парам, які перебувають у одностатевих шлюбах).

   ПАРЄ у 1996 році вітала проведення люстрації пояснюючи це тим, що особи, які за часів тоталітарного режиму займали високі посади і хоча не чинили діянь за, які їх слід притягнути до кримінальної відповідальності, але і не продемонстрували свою прихильність демократичним принципам у минулому і не мають інтересу й мотивів дотримуватися їх тепер не можуть бути при владі в умовах сучасних демократичних принципів. Як бачимо є велика кількість оціночних понять, яким мірилом виміряти прихильність демократичним принципам у минулому? Зрозуміло, що повинні бути певні критерії, за якими потрібно проводити люстрацію вищезгаданих осіб.

     Такі критерії містяться в п. 12 резолюції,в якій Асамблея зазначає, що люстрація повинна відповідати принципу Верховенства права за умови дотримання деяких критеріїв.

1. провина особи повинна бути особистою, а не колективною, доведеною в кожному окремому випадку;

2. при проведенні люстрації повинні гарантуватися такі права як право на захист, презумпція невинуватості, право звернення до суду;

3. метою люстрації не може бути помста, проведення люстрації не може переслідувати жодних особистих, політичних чи соціальних цілей;

4. найголовніше – завдання люстрації це не покарання винних осіб (тому що це є завданням кримінального законодавства), а захист молодої демократії.

     Також Асамблея рекомендувала, щоб особа, чий статус змінився після проведення люстрації, не втрачала раніше придбаних фінансових прав. У виняткових випадках, коли представники правлячої еліти у минулому призначали собі пенсії вищі, ніж у пересічних громадян їхні пенсії повинні бути зменшені до звичайного рівня.

Це були основні положення резолюції ПАРЄ 1996 року „Про заходи щодо ліквідації спадщини колишніх тоталітарних систем”.

                                             ---

    Також на окрему увагу, у питаннях люстрації заслуговують деякі положення доповіді у комітеті із правових питань і прав людини ПАРЄ „Заходи щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних та тоталітарних систем” від 03.06.96 року документ №7568. В доповіді, автором якої є представник Румунії у Раді Європи, піднімаються ,зокрема, і питання проведення люстрації.

      Доповідач в своїй доповіді посилався на Керівні принципи для забезпечення відповідності законів про люстрацію й подібних адміністративних заходів, вимогам держави, заснованій на верховенстві права. Принципи наступні:

1. люстрацію проводять спеціально створені незалежні комісії, до складу яких входять знані громадяни, запропоновані главою держави й схвалені парламентом;

2. люстрація використовується тільки з метою усунення або значного зменшення небезпеки, яку суб’єкт люстрації представляє для створення життєздатної вільної демократії у зв’язку із заняттям цим суб’єктом певної посади, де він може брати участь у порушеннях прав людини або перешкоджати процесу демократизації;

3. люстрація не може використовуватися для покарання, відплати й помсти;

4. люстрація повинна обмежуватися випадками, коли є всі підстави вважати, що, займаючи конкретну посаду, суб’єкт становитиме значну небезпеку для прав людини або демократії, тобто стосуватися призначуваних державних посад, які припускають широку відповідальність за формування або реалізацію державної політики й практики в царині внутрішньої безпеки, або призначуваних державних посад, займаючи які, суб’єкт зможе віддавати накази про порушення прав людини й/або чинити такі порушення, наприклад у правоохоронних органах, службах державної безпеки й розвідки, судових органах і прокуратурі;

5. люстрація не повинна застосовуватися до виборних посад, за винятком випадків, коли кандидат на таку посаду сам звертається з таким проханням – виборці мають обирати кого вони прагнуть;

6. люстрація не повинна застосовуватися до посад у приватних або напівприватних організаціях, оскільки в таких організаціях дуже мало посад, якщо вони взагалі є, займаючи які, можна перешкоджати або загрожувати основним правам людини й процесу демократизації;

7. строк, на який особа втрачає право обіймати посаду, не повинен перевищувати п’яти років, тому що не слід недооцінювати можливість позитивних змін, що відбуваються у людини і її звичках; рекомендується щоб дія заходів люстрації закінчилась не пізніше 31 грудня 1999 року (нагадую, що це матеріали доповіді від 1996 року), тому що на той час нові демократичні системи повинні бути консолідовані у всіх колишніх комуністичних тоталітарних країнах (ох як же гірко помилявся доповідач);

8. особи, які віддавали накази, чинили серйозні порушення прав людини або суттєво сприяли таким порушенням, можуть бути відсторонені від посади; якщо організація здійснила серйозні порушення прав людини, члени, співробітники або агенти цієї організації вважаються учасниками цих порушень, якщо вони займали високі посади в цій організації, і якщо вони не спроможні довести, що не брали участі в плануванні, керівництві або здійсненні такої політики, практики або дій;

9. ніхто не може зазнати люстрації винятково за зв’язок або співробітництво з організацією, яка була законною під час цього зв’язку або співробітництва (за винятком випадків описаних у пункті 8), або за особисті погляди чи переконання;

10. люстрація „свідомих співробітників” припустима тільки стосовно осіб, які насправді брали участь, разом з урядовими організаціями (наприклад спецслужбами), у серйозних порушеннях прав людини, які дійсно завдали шкоди іншим особам, і які знали або повинні були знати, що їхня поведінка може завдати шкоди;

11.  люстрація не повинна застосовуватися до осіб, які не досягли 18 років на час участі у відповідних діях. До осіб, які сумлінно й добровільно відмовилися й/або припинили членство у відповідній організації або співробітництво з нею до переходу демократичного режиму або діяли під примусом;

12. особа в жодному разі не може бути піддана люстрації без належного процесуального захисту, зокрема, їй повинне бути гарантоване право на доступ до адвоката, право розглядати й заперечувати докази проти себе, право на доступ до всіх наявних обвинувальних і виправдовувальних доказів, право надавати свої докази, право на відкриті слухання, право на звернення до незалежного судового органу.

      Окрім цього всього можна оремо брати до уваги досвід конкретних країн, які з різним успіхом проводили люстрацію в себе, такі як Албанія, Болгарія, Польща, Чехія, з метою недопущення їхніх помилок.

        Хоча куди там до люстрації, тут би північного сусіда угомонити, а то ведь мишка совсем из ума выжил.


 

Спеціаліст І-ої категорії

Сколівського РУЮ                                          Козич В.Л.


 

Переглядів: 939 | Додав: skolejust | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Квітень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архів записів
Друзі сайту
PR-CY.ru
Корисні посилання
Корисні ресурси
 
 
 
Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz