Насильство в
сім’ї є серйозною проблемою для суспільства всіх держав без винятку, в тому
числі і України. Сколівським районним управлінням юстиції, на сайті управління,
вже розміщувалися раніше публікації про протидію насильства в сім’ї. Тоді управлінням
розповідалося про теоретичні аспекти Закону України „Про попередження
насильства в сім’ї”, визначення „насильства в сім’ї”, заходи, що застосовуються
до осіб, які вчинили і по відношенню до яких чиниться насильство в сім’ї, тощо.
Оскільки
попередня стаття мала більш теоретичний характер, то зараз ми спробуємо
розглянути практичні аспекти вирішення проблеми насильства в сім’ї, ну і
головним завданням є знайти відповідь на питання, що робити особі, яка зазнає
насильства в сім’ї?
Власне, не
дивлячись на те, що законодавством передбачено багато шляхів подолання цієї
проблеми, в силу різного роду обставин переважно є лише один спосіб, який може
використати особа, що потерпає від насильства в сім’ї – звернутися до
дільничного інспектора або як його часто називають в народі „участкового”.
Спосіб і справді може бути дієвим і мати масу переваг, ось лише деякі з них:
- не все, що
передбачено законодавством є втіленим у життя на практиці, особливо це характерно
для віддалених районів, населених пунктів, тощо. В той час як дільничний
інспектор є всюди і до нього реально можна звернутися для вирішення своїх
проблем;
- банальне
незнання законодавства, пересічними громадянами, дійсно звідки допустимо може знати
12- чи 13-ти річна дитина про те, що є якийсь там закон, яким передбачено
порядок боротьби з насильством в сім’ї і що згідно до нього утворюються наприклад
спеціальні центри для осіб, які потерпають від такого насильства, в той час як
про „участкового” така дитина точно знає і знає, що в подібних ситуаціях до
нього варто звертатися за допомогою. А от вже сам дільничний інспектор знати
про існування такого закону повинен і тому він зобов’язаний як і вжити заходів
по протидії насильству в сім’ї так і роз’яснити жертвам такого насильства
відповідні положення даного закону і вжити також заходів згідно цього закону;
- свого роду
превентивність посади дільничного інспектора. Зазвичай хто вчиняє насильство в
сім’ї? Чоловіки, які як правило зловживають алкоголем, але всі вони, не залежно
від рівня свого розумового розвитку і ступеня деградації, спричиненого
алкоголем чи іншими шкідливими речовинами знають – з дільничним інспектором
жартувати не варто, тому що можуть бути відповідні санкції, іноді буває і так, що
одна лише розмова дільничного інспектора з насильником може його втихомирити,
принаймні на деякий час.
Є звичайно і
певні недоліки у застосування такого способу, проте це більше недоліки
суб’єктивного характеру, так той же інспектор може так же ж само бути мало
обізнаним у питаннях протидії насильства в сім’ї і навіть поняття не мати про
те, що існує спеціальний, який регулює дані відносини, зачасту халатне
ставлення до виконання своїх обов’язків, так переважно дільничні інспектори не
мають ніякого бажання втручатися в сімейні справи, мовляв самі розберуться, що
в результаті може призвести до плачевних наслідків, притому, що проблем можна
було запобігти на самому початку. Однак цього роду недоліки викликані
суб’єктивними характеристиками кожної окремої особистості і є проблемою, яку
потрібно вирішувати при призначенні особи на посаду дільничного інспектора і до
предмету розгляду цієї статті відношення вони не мають.
Що робити дільничному інспектору після отримання заяви про вчинення
акту насильства в сім’ї
Дільничний
інспектор міліції приймає та розглядає заяви (повідомлення) про вчинення
насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення відповідно до Порядку
розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 616,
спільного наказу Міністерства України у справах сім’ї молоді та спорту та МВС
від 07.09.2009 № 3131/386 „Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії
структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо
попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних
служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх
справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї” та
наказу МВС
України від 19.11.2012 № 1050 „Про затвердження Інструкції про порядок ведення
єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і
повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень
про комісії”.
При
розгляді заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його
загрозу дільничні інспектори міліції повинні виїхати (вийти) на місце конфлікту
в кількості не менше двох працівників (або з позаштатним дільничним інспектором
міліції чи членом громадського формування з охорони громадського порядку),
дотримуючись при цьому заходів особистої безпеки.
Якщо відносно потерпілої особи вчинено насильство
в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного сексуального
чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало
фізичного болю і не спричинило тілесних
ушкоджень, погрози, образи чи
переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які
потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи
була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого:
– роз’яснює
особі порядок розгляду її звернення;
– приймає
заяву (якщо її не було);
– документує
факт правопорушення (опитує учасників конфлікту та свідків);
– реєструє
матеріал в установленому порядку (якщо він раніше не був зареєстрований) згідно
з наказом МВС України від 19.11.2012 №
1050;
– заповнює
спеціальну картку обліку факту скоєння насильства в сім’ї, яку передає
начальникові відділу (відділення) дільничних інспекторів міліції;
– у триденний термін направляє спеціальну картку обліку факту скоєння
насильства в сім’ї до управління (відділу) у справах сім’ї та
молоді місцевої держадміністрації, а у випадках скоєння насильства в сім’ї відносно
неповнолітнього – ще й до служби у справах неповнолітніх місцевої
держадміністрації;
– складає
відносно кривдника адміністративний протокол за статтею 173-2 КУпАП;
– виносить
кривднику офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в
сім’ї;
– ставить
кривдника на профілактичний облік в міськрайоргані;
– заводить
алфавітну картку обліку;
– якщо
кривдником повторно вчинено насильство в сім’ї після винесення йому офіційного
попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, видає йому під розписку
направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає
до відповідного кризового центру повідомлення про його направлення на
проходження корекційної програми;
– якщо
кривдник уже перебуває на обліку за вчинення насильства в сім’ї, йому
виноситься захисний припис, який затверджується начальником міськрайоргану та
погоджується з відповідним прокурором району;
– доставляє
особу (при необхідності), яка вчинила насильство в сім’ї, до суду для розгляду
справи про адміністративне правопорушення. У подальшому здійснює контроль та
профілактичні заходи за місцем проживання.
Якщо потерпілій особі заподіяні легкі тілесні
ушкодження:
– роз’яснює
особі порядок розгляду її звернення;
– приймає
скаргу встановленого зразка;
– видає
потерпілому направлення на судово-медичне обстеження;
– документує
факт правопорушення (опитує учасників конфлікту та свідків);
– виносить
кривднику офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в
сім’ї;
– ставить
кривдника на профілактичний облік в міськрайоргані;
– заводить
алфавітну картку обліку;
– якщо
кривдник уже перебуває на обліку за вчинення насильства в сім’ї, йому
виноситься захисний припис, який затверджується начальником міськрайоргану та
погоджується з прокурором району;
– реєструє
матеріал в установленому порядку (якщо він раніше не був зареєстрований);
– протягом 7
діб проводить збір інших необхідних для справи матеріалів (характеристика,
довідка про судимість, ксерокопія паспорта тощо);
– у разі
відсутності в діях кривдника ознак злочину (події та складу) виносить постанову
про відмову в порушенні кримінальної справи;
– якщо
кривдником повторно вчинено насильство в сім’ї після винесення йому офіційного
попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, видає йому під розписку
направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає
до відповідного кризового центру повідомлення про його направлення на
проходження корекційної програми.
Практика свідчить, що при розгляді
матеріалів за фактом насильства в сім’ї в діях кривдника, крім ознак ст. 125
КК, можуть вбачатись ознаки інших злочинів, найбільш поширеними серед яких є
хуліганство (ст. 296 КК), погроза вбивством (ст. 129 КК), умисне
знищення або
пошкодження майна (ст. 194 КК). Тому в ході перевірки необхідно чітко
з’ясовувати, на що був спрямований умисел кривдника.
Якщо умисел був спрямований на
заподіяння тілесних ушкоджень та в його діях відсутній склад злочину,
передбачений зазначеними статтями, то необхідно за статтями 296, 129 та 194 КК
виносити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка долучається
до матеріалів сімейно-побутового конфлікту. Всі зібрані матеріали підшиваються
до справи, складається опис, аркуші нумеруються. По закінченні перевірки справа
за підписом начальника міськрайоргану надсилається до суду.
Якщо потерпілій стороні, згідно з актом СМЕ, заподіяні тяжкі або середньої
тяжкості тілесні ушкодження
Матеріали
передаються до слідчого підрозділу міськрайоргану.
Спеціаліст першої категорії
Сколівського РУЮ Козич В.Л.
| 
