Конституція України закріплює в своїх нормах право на безоплатну правову допомогу. Так, згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Правова допомога – це професійна діяльність юристів, спрямована на сприяння громадянам та юридичним особам у вирішенні питань, пов'язаних із реалізацією норм права, що виявляється у наданні правових (юридичних) послуг. Відповідно безоплатна правова допомога – це правова  допомога,  що гарантується державою та повністю або частково  надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Законом, який регулює питання надання безоплатної правової допомоги, та й яким власне закріплено і наведене вище визначення безоплатної правової допомоги є Закон України „Про безоплатну правову допомогу” від 02.06.2011р.

Змістом надання правової допомоги, незалежно від того чи така допомога є платною чи безоплатною, є певна сукупність правових послуг, які особа, яка уповноважена надавати правову допомогу надає своєму клієнтові. Правові послуги – це 1)надання правової   інформації, 2)консультацій і роз'яснень з правових питань; 3)складення заяв, скарг,  процесуальних та інших документів правового характеру; 4)здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 5)забезпечення захисту особи від обвинувачення; 6)надання особі допомоги в  забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна правова допомога поділяється на первинну та вторинну. Первинна безоплатної правова допомога – це вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого  самоврядування, посадових і службових осіб. До первинної правової допомоги належить: 1) надання правової інформації; 2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань; 3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); 4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на первинну безоплатну правову допомогу має кожна особа, громадяни України, іноземці, особи без громадянства, в тому числі біженці, які перебувають під юрисдикцією України.

Вторинна безоплатна правова допомога – це вид  державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. До цього виду безоплатної правової допомоги належить 1)захист від обвинувачення; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Право на Вторинну безоплатну правову допомогу мають наступні категорії осіб: 1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід   їхньої сім'ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до   основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або  допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону (тут і далі мається на увазі ЗУ „Про безоплатну правову допомогу); 2) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати  або стали жертвами насильства в сім'ї, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону; 3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону; 4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, передбачені  пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону; 5) особи, які затримані за підозрою у вчиненні злочину, - на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону; 6) особи, до яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, - на правову послугу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 13 цього Закону. Така допомога надається протягом 72 годин з моменту затримання. У разі якщо слідчий суддя, суд прийняв рішення про тримання особи під вартою, безоплатна правова допомога надається,  якщо така особа належить до однієї з категорій осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті; 7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної  дії, - на правову послугу, передбачену пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону; 8) особи, на яких поширюється дія Закону України  "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця; 9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі  заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа  жертв нацистських переслідувань, - на правові послуги, передбачені пунктами 1-3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов'язаних з їх соціальним захистом; 10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної  особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності   фізичної особи, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді; 11) особи, щодо яких суд розглядає справу  про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді; 12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правові послуги,  передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань,  пов'язаних з реабілітацією.

 Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.