Понеділок, 18.12.2017, 00:22
Cколівське районне управління юстиції  
Львівської області (неофіційний) Скоро відкриття офіційного веб-сайту skolejust.gov.ua







Головна | Мій профіль | Вихід
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS
"">
Меню сайту
Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 96
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2015 » Листопад » 17 » Запобігання корупції vs. Запобігання і протидія корупції. Частина 4
09:52
Запобігання корупції vs. Запобігання і протидія корупції. Частина 4

ВІДРЕДАГОВАНА ВЕРСІЯ СТАТТІ, ЯКА БУЛА РОЗМІЩЕНА НА САЙТІ 07 ВЕРЕСНЯ 2015.

Сколівське районне управління юстиції Львівської області продовжує порівнювати чинний Закон України «Про запобігання корупції» (новий закон) з його, по-суті попередником, Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (старий закон), аналіз їхніх положень, виявлення спільного та відмінного між ними.

 

  АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

ї) захист викривачів

Новий Закон, так само як і старий, передбачає діяльність викривачів та надання їм державного захисту. Дещо змінено законодавче визначення поняття «викривач». Так, згідно старого Закону викривачем була особа, яка добросовісно повідомляла про порушення вимог антикорупційного законодавства (не маючи при цьому корисливих чи особистих мотивів, мотивів неприязних стосунків чи помсти). Згідно нового Закону викривач - особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Загалом же законодавчий підхід до захисту викривачів не змінився.

За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривачів або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

Основою цих положень можна зокрема вважати законодавство, яке передбачає захист осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Також, згідно пункту 8 частини 1 статті 66 Кримінального процесуального кодексу України особа, яка виступає свідком у кримінальному процесі має право заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

Згаданий вище Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" визначає різного роду заходи, які застосовуються до осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в тому числі і щодо осіб, які повідомляють про злочин, який містить і ознаки корупційного правопорушення. Проте, безперечно, норми атикорупційного законодавства, які регулюють захист викривачів мають дещо ширший предмет регулювання в частині охоплюваних ними суспільних відносин та суб’єктний склад, оскільки поширюються не тільки на осіб, які беруть участь, у кримінальному судочинстві, а на всіх без винятку осіб, які повідомляють достовірну інформацію про порушення вимог нового Закону.

Також, як випливає з частини 2 статті 53 нового Закону, правові, організаційно-технічні та інші заходи передбачені  Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" можуть застосовуватися до всіх викривачів, які цього потребують, незалежно від того чи містить діяння про, яке повідомляє викривач ознаки злочину і чи відкрито кримінальне провадження. Так принаймні видається з буквального тлумачення частини 2 статті 53 нового Закону.

Особа або член її сім’ї (в старому Законі тільки особа) не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу (старий Закон не зазначав нічого про загрозу таких заходів впливу)) у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог Закону «Про запобігання корупції» іншою особою.

Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом, дане положення міститься в обох законах. Як і раніше державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування забезпечують умови для повідомлень їх працівниками про порушення вимог цього Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку. З прийняттям нового Закону до суб’єктів, які забезпечують такі умови додано ще й Національне агентство.

Обидва закони дозволяли розглядати анонімні повідомлення про порушення вимог антикорупційного законодавства. Це насправді доволі цікаве положення, адже як всім відомо, Згідно Закону України «Про звернення громадян» анонімні заяви звернення розгляду не підлягають. Тож робиться висновок про те, що до розгляду анонімних повідомлень про порушення норм антикорупційного законодавства положення Закону України «Про звернення громадян» не застосовуються.

Стосовно вимог до анонімних повідомлень, а також порядку їх розгляду змін не відбулося. Анонімне повідомлення про порушення вимог Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Анонімне повідомлення про порушення вимог Закону підлягає перевірці у термін не більше п’ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.

У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог Закону керівник відповідного органу вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Новим в частині державного захисту викривачів є те, що передбачено проведення Національним агентством постійного моніторингу виконання закону у сфері захисту викривачів, проведення щорічного аналізу та перегляду державної політики у цій сфері.

Також згідно нового Закону (чого не було передбачено раніше) Посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов’язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

 

СПЕЦІАЛЬНА ПЕРЕВІРКА

а) посади, об’єкти перевірок та посади щодо яких перевірка не проводиться

Згідно старого Закону спеціальна перевірка проводилась щодо осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (маються на увазі посади, які відносились до цієї категорії старим Законом, детальніше див. частину 1 або п.1 частину 1 статті 4 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції).

Новий Закон зазначає, що спеціальна перевірка проводиться щодо осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком. До таких посад згідно Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171 відносяться: посади передбачені частиною 1 статті 9 Закону України «Про державну службу» (Прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, Голови та члени Конституційного Суду України,  Голови  та  судді Верховного Суду України, Голови та судді вищого спеціалізованого суду України, Генеральний прокурор України та його заступники; посади першої-третьої категорії посад державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; посади суддів, прокурорів, слідчих; посади, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом військовослужбовців; посади керівників, заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів; посади керівників, заступників керівників органів влади Автономної Республіки Крим, державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, мм. Києва або Севастополя; посади керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, районів у місті, міст районного значення.

Обидва закони вказують, що спеціальна перевірка не проводиться щодо осіб: кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів, громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, щодо кандидата на посаду, який перебуває на посаді в державному органі, органі місцевого самоврядування (в новому Законі ще і в органі влади АРК) та призначається в порядку переведення (в новому Законі також і в порядку просування) на посаду в межах того ж або в іншому державному органі, органі місцевого самоврядування.

Новий Закон, на відміну від старого, також передбачає, що спеціальна перевірка не проводиться щодо претендентів, які перебувають на посадах в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, що припиняються, та призначаються в порядку переведення на роботу до інших органів, до яких переходять повноваження та функції органів, що припиняються; осіб при розгляді питання про включення їх до списку народних засідателів або присяжних.

б) порядок проведення перевірок 

Згідно старого Закону Порядок проведення спеціальної перевірки затверджується Президентом України. Указом Президента України від 25 січня 2012 року № 33/2012 затверджено «Порядок проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування», причому даний Порядок, досі залишається чинним. Згідно нового Закону Порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на проведення спеціальної перевірки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171 затверджено «Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком».

 

Організація проведення спеціальної перевірки як і раніше покладається на керівника відповідного органу на посаду в якому претендує особа. Новим Законом додатково також передбачено, що керівник для проведення спеціальної перевірки може визначити відповідальний структурний підрозділ.

Спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п’яти календарних днів (у старому Законі – 15) з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки. У разі ненадання особою такої згоди питання щодо призначення її на посаду не розглядається.

Перелік документів, які особа додає до заяви про згоду на проведення щодо неї спеціальної перевірки змін не зазнав. До заяви додаються:

-         автобіографія;

-         копія паспорта громадянина України (в старому Законі – копія документа, що посвідчує особу);

-         копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;

-         медична довідка про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я;

-         копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);

-         довідка про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);

-         заяву, передбачену частиною першою статті 6 Закону України “Про очищення влади” (старим Законом подання такої заяви не було передбачено).

Згідно старого Закону, особа, яка надавала згоду на проведення щодо неї спеціальної перевірки подавала також декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, згідно нового Закону подається декларація особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після одержання письмової згоди, орган на посаду в якому претендує особа, не пізніше наступного дня надсилає запит про перевірку державним органам, до компетенції яких належить перевірка відомостей щодо особи.

Запит підписує керівник органу, на посаду в якому претендує особа, а в разі його відсутності - особа, яка виконує обов’язки керівника, або один з його заступників відповідно до розподілу функціональних обов’язків.

 

 в) відомості про особу, які підлягають перевірці

Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади. Варто зазначити, що сам предмет проведення спеціальної перевірки суттєво не змінився. Так, як і раніше, під час проведення спеціальної перевірки з’ясовується чи притягувалася особа до кримінальної відповідальності, а також наявність судимості, її зняття, її погашення; чи піддана або чи піддавалася особа адміністративним стягненням за корупційні правопорушення; достовірність відомостей зазначених у декларації; наявність у особи корпоративних прав; стан здоров’я, освіти, наявність наукового ступеня, вченого звання (а в старому Законі ще й підвищення кваліфікації); поширення на особу заборони займати певну посаду відповідно до Закону України «Про очищення влади».

Згідно нового Закону окрім вищезгаданого перевірці також підлягають спеціальні відомості про відношення особи до військового обов’язку та про наявність в особи допуску до державної таємниці, якщо такий допуск потрібен згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади.

Кандидат на посаду, стосовно якого перевірка вже проводилась, при призначенні на посаду в порядку переведення до іншого державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, повідомляє про це відповідний орган, який у встановленому порядку запитує необхідну інформацію.

в)суб’єкти проведення

Старий Закон не давав переліку суб’єктів, які проводять спеціальну перевірку, однак такий перелік містився у вже згаданому вище Порядку затвердженому Указом Президента України від 25 січня 2012 року № 33/2012.

Згідно нового Закону спеціальну перевірку проводять:

-                Міністерство внутрішніх справ України і Державна судова адміністрація України (в старому Законі тільки МВС – мається на увазі в Порядку, який був затверджений Указом Президента від 25 січня 2012 року № 33/2012 на виконання старого Закону, тут і дальше, для зручності буде вживатися формулювання «в старому Законі) – щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення;

-                Міністерство юстиції України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (в старому Законі тільки Мін’юст) - щодо наявності в особи корпоративних прав;

-                Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, відповідний орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурний підрозділ обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації (в старому Законі Міністерство охорони здоров’я України) - щодо відомостей про стан здоров’я кандидата (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я);

-                Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, відповідний орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурний підрозділ обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації, центральний орган виконавчої влади, якому підпорядкований навчальний заклад, керівник навчального закладу (в старому Законі Міністерство освіти і науки України, також в старому Законі не вказувалося про навчальний заклад) - щодо освіти, наявності у кандидата наукового ступеня, вченого звання;

-                Національне агентство - щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік (в старому Законі Державна фіскальна служба України – щодо достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік);

-                До проведення спеціальної перевірки можуть бути залучені інші центральні органи виконавчої влади або спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції з метою перевірки відомостей про особу.

Згідно нового Закону, на відміну від старого, спеціальну перевірку також проводять: Служба безпеки України – щодо наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо відношення особи до військового обов’язку (в частині персонально-якісного обліку військовозобов’язаних Служби безпеки України) та Міністерство оборони України – щодо відношення особи до військового обов’язку (за винятком випадків персонально-якісного обліку).

г)результати проведення спеціальної перевірки

В цій частині істотних змін не відбулося. Обидва Закони передбачають взаємодію між органами, які надсилають запит та органами, які проводять спеціальну перевірку.

Орган, який провів перевірку надсилає її результати органу, який надіслав запит протягом семи днів з дня надходження запиту. У разі виявлення за результатами спеціальної перевірки неточностей чи розбіжностей в автобіографії, декларації, кандидату дається строк у п’ять робочих днів для виправлення неточностей та/або надання пояснень.

У разі встановлення відомостей, які не відповідають встановленим законодавством вимогам, кандидату відмовляють у призначенні на посаду. Крім того, у разі встановлення за результатами перевірки та розгляду пояснень претендента на посаду, факту подання підроблених документів або неправдивих відомостей, орган, який здійснює призначення (прийняття) на посаду протягом трьох робочих днів повідомляє правоохоронні органи про це.

За результатами спеціальної перевірки готується довідка, форма якої затверджується Кабінетом міністрів України. Особа щодо якої проводиться спеціальна перевірка має право ознайомитися із довідкою про результати спеціальної перевірки, а також давати письмові зауваження у разі незгоди з результатами перевірки.

  Далі буде…

Спеціаліст І категорії 

Сколівського РУЮ                                             В.Л. Козич

Переглядів: 480 | Додав: skolejust | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Листопад 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Друзі сайту
PR-CY.ru
Корисні посилання
Корисні ресурси
 
 
 
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz