П`ятниця, 29.03.2024, 15:02
Cколівське районне управління юстиції  
Львівської області (неофіційний) Скоро відкриття офіційного веб-сайту skolejust.gov.ua







Головна | Мій профіль | Вихід
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS
"">
Меню сайту
Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 98
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2015 » Липень » 15 » Запобігання корупції vs. Запобігання і протидія корупції. Частина 3
13:15
Запобігання корупції vs. Запобігання і протидія корупції. Частина 3

Сколівське районне управління юстиції Львівської області продовжує порівнювати чинний Закон України «Про запобігання корупції» (новий закон) з його, по-суті попередником, Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (старий закон), аналіз їхніх положень, виявлення спільного та відмінного між ними.

 

  АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

e) конфлікт інтересів

В новому законі приділено значно більше уваги питанню урегулювання конфлікту інтересів. Так, якщо старий закон містив статтю 14 урегулювання конфлікту інтересів, то в новому законі цьому питанню відведено окремий розділ.

Старий закон давав визначення «конфлікту інтересів». В старому законі конфлікт інтересів визначався як суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Новий закон оперує термінами «реальний конфлікт інтересів» та «потенційний конфлікт інтересів». Визначення реального конфлікту інтересів дуже схоже з визначенням конфлікту інтересів, яке давалося у старому законі, за деякими винятками. В новому законі реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями (в старому законі: суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями), що впливає (в старому законі: наявність якої може вплинути) на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Разом з цим, новий закон дає визначення приватного інтересу, це – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Потенційний конфлікт інтересів згідно нового закону означає наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Старий закон, як це було вказано вище, дещо поверхнево зачіпав питання урегулювання конфлікту інтересів. Згідно старого закону особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також прирівняні до них особи були зобов’язані вживати всіх можливих заходів до недопущення конфлікту інтересів, а також за його виникнення невідкладно повідомити про це безпосереднього керівника у письмовій формі. Відповідно до старого закону, закони, які визначають повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, мали передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів. Рада суддів України, згідно старого закону, здійснює нагляд за додержанням законодавства, щодо конфлікту інтересів суддями, а також Головою та членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Головою та заступниками Державної судової адміністрації України. Аналогічні функції, згідно старого закону, виконував визначений Верховною Радою України комітет, відносно Голови Верховної Ради та народних депутатів України.

Новий закон також зобов’язує осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб вживати заходів до недопущення реального чи потенційного конфлікту інтересів (далі просто – конфлікт інтересів), повідомляти свого безпосереднього керівника про конфлікт інтересів, в новому законі встановлено строк такого повідомлення – не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність конфлікту інтересів. В ситуації, коли у посадової особи відсутній безпосередній керівник повідомляється Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів. Новий закон також зобов’язує відповідних осіб вживати заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів та забороняє вчиняти дії чи приймати рішення при наявності реального конфлікту інтересів.

Стаття 29 нового закону містить перелік заходів, якими здійснюється зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів, а саме:

  • усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
  •  застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
  • обмеження доступу особи до певної інформації;
  • перегляду обсягу службових повноважень особи;
  • переведення особи на іншу посаду;
  •  звільнення особи.

Новим законом також визначено механізм застосування перерахованих вище заходів на практиці.

Також, згідно нового закону, особи, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Новий закон, так само як і старий вказує, що законами, які регулюють діяльність окремих категорій осіб, та засади діяльності відповідних органів, визначаються також і питання врегулювання конфлікту інтересів. До таких категорій новий закон відносить зокрема Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад.

Старий закон зобов’язував осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також інших посадових осіб юридичних осіб публічного права протягом десяти днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом. Забороняючи при цьому передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї.

Новий закон збільшив термін у який здійснюється передача підприємств, корпоративних прав з 10 до 30 днів та визначає способи, у які може здійснитися така передача, а саме:

1) укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами);

2) укладення договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, з торговцем цінними паперами, який має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління цінними паперами;

3) укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами.

 

є) етична поведінка  

Згідно статті 13 старого закону особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи, посадові особи юридичних осіб публічного права зобов'язані керуватися під час виконання своїх службових повноважень вимогами, які встановлюються законом. Таким законом був Закон України «Про правила етичної поведінки», який втратив чинність на підставі Закону України «Про запобігання корупції».

Старий закон також передбачав, що додаткові вимоги до поведінки окремих категорій посадових осіб можуть визначатися спеціальними нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність таких посадових осіб чи органів в яких вони працюють. Згідно частини 3 статті 13 старого закону  держава сприяє закріпленню норм професійної етики та інших вимог щодо здійснення окремих видів діяльності в кодексах поведінки підприємців, представників відповідних професій.

Правила етичної поведінки осіб уповноважених на виконання функцій держави, місцевого самоврядування, посадових осіб юридичних осіб публічного права в новому законі регламентоване розділом VI.

В статті 37 нового закону вказано, що він є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики, та що ним встановлено загальні вимоги, якими зазначені вище посадові особи зобов’язані керуватися під час виконання свої службових чи представницьких повноважень.

Загальні правила етичної поведінки для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування розробляються Національним агентством.

Загальними вимогами етичної поведінки згідно нового закону є:

  1. додержання вимог закону та етичних норм поведінки;
  2. пріоритет інтересів;
  3. політична нейтральність;
  4. неупередженість;
  5. компетентність і ефективність;
  6. нерозголошення інформації;
  7. утримання від виконання незаконних рішень чи доручень.

Детальніше про ці вимоги див. розділ VI Закону України «Про запобігання корупції», статті 38-44.

 

ж) антикорупційна експертиза

В частині, що стосується проведення антикорупційної експертизи суттєвих змін не відбулося. Обидва закони вказують, що антикорупційна експертиза проводиться з метою виявлення в чинних нормативно-правових актах, в проектах нормативно-правових актів факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень та розроблення рекомендацій стосовно їх усунення.

Антикорупційну експертизу проводить Мінюст та комітет Верховної Ради до предмету відання якого належить питання боротьби з корупцією щодо проектів нормативно-правових актів внесених на розгляд Верховної Ради народними депутатами України.

Порядок і методологія проведення антикорупційної експертизи як і раніше визначається Міністерством юстиції України. На даний час антикорупційна експертиза проводиться відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 18.03.2015 року №383/5 «Деякі питання проведення антикорупційної експертизи», яким затверджено Порядок проведення антикорупційної експертизи.

Згідно нового закону антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів, що подаються на розгляд Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, за своєю власною ініціативою може також проводити Національне агентство. До проведення Національним агентством антикорупційної експертизи залучається громадська рада при Національному агентстві.

 

з) прозорість та доступ до інформації

Старий закон забороняв особам уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняним до них особам, особам, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноваженим на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом та надавати несвоєчасно, недостовірну чи в неповному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону. Аналогічна норма міститься і в новому законі.

Старий закон забороняв відносити до інформації з обмеженим доступом інформацію про:

- розміри, види благодійної та іншої допомоги, що надається фізичним та юридичним особам чи одержується від них особами, зазначеними в пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону (особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), або державними органами, органами місцевого самоврядування;

- розміри, види оплати праці та будь-яких інших виплат з бюджету особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, а також одержані цими особами за правочинами, які підлягають обов'язковій державній реєстрації, дарунки (пожертви).

Новий закон дещо розширив цей перелік, вказуючи що до інформації з обмеженим доступом не може бути також віднесено інформацію про:

- передачу в управління належних особам підприємств та корпоративних прав, що здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом;

- конфлікт інтересів осіб, зазначених у пунктах 12 частини першої статті 3 цього Закону (особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи), та заходи з його врегулювання.

 

и) корупція у діяльності юридичних осіб

Статтею 141 старого закону було передбачено, що юридичні особи забезпечують розроблення та вжиття заходів із запобігання корупції, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання корупції у діяльності юридичної особи та заохочення її працівників діяти відповідно до закону, нормативно-правових актів та встановлених підприємством правил та процедур щодо виявлення та запобігання корупції у діяльності юридичної особи. Згідно статті 171 старого закону до юридичної особи могли бути застосовані заходи кримінально-правового характеру у випадках визначених Кримінальним кодексом України, у разі вчинення від її імені та в її інтересах її уповноваженою особою злочину самостійно або у співучасті.

В новому законі використано значно ширший підхід до регламентування питання запобігання корупції у діяльності юридичних осіб, зокрема для цього питання відведено окремий розділ. Новий закон зобов’язує керівників юридичних осіб вживати заходів по запобіганню корупції, посадових та службових осіб юридичних осіб утримуватися від корупційних правопорушень, інформувати про такі порушення тощо.

Новий закон передбачає створення антикорупційних програм діяльності юридичних осіб, обов’язкові випадки затвердження антикорупційних програм, вимоги до антикорупційних програм. Детальніше про запобігання корупції у діяльності юридичних осіб див. розділ Х нового закону.

 

і) заборона на одержання пільг, послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування

Старий закон забороняв органам державної влади, органам місцевого самоврядування одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно послуги та майно крім випадків передбачених законами України чи міжнародними договорами України. Схожу норму містить і новий закон, який забороняє державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги крім випадків передбачених законами України чи міжнародними договорами України. При цьому законодавець наголошує, що порушення цієї заборони тягне за собою відповідальність відповідних посадових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

 

Далі буде…

Спеціаліст І категорії

Сколівського РУЮ                                                                    В.Л. Козич

Переглядів: 813 | Додав: skolejust | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Липень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту
PR-CY.ru
Корисні посилання
Корисні ресурси
 
 
 
Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz