У виду останніх, трагічних, подій в Україні, у зв’язку з тим, що в самому серці Європи по мирній українській землі розгулює п’яний, втративший зв’язок з реальністю, одягнутий у зелену екіпіровку, ведмідь із автоматом, який з похмілля вирішив рятувати права російськомовного населення України та у зв’язку з наявністю підстав побоюватися, що після проведення  кримського „референдуму”, який став справжнім „торжеством демократії”, російська орда не заспокоїться і спробує розкинути свої лапи на територію материкової України Сколівське районне управління юстиції Львівської області повідомляє наступне:

Де-факто наявність на території України військових формувань іноземної держави, без відповідного, санкціонованого погодження зі сторони легітимної влади (заяви про ввід військ на територію України для наведення порядку, проголошені в Ростові збіглим експонатом Межигірського заповідника не рахуються) створює пряму загрозу територіальній цілісності та недоторканості України. Відповідно при наявності такої загрози має бути вчинено певний комплекс дій по відверненню та ліквідації цієї загрози. Такий комплекс дій передбачено Законом України „Про правовий режим воєнного стану”, яким визначає зміст правового режиму воєнного стану.

Згідно цього Закону Воєнний стан – це особливий правовий режим, що передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно Закону воєнний стан вводиться на території всієї України або окремої її місцевості у разі:

·         збройної агресії;

·         загрози нападу;

·         небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності; (питання чому не було введено воєнного стану хоча б на території Криму, напевно так і залишиться загадкою).

Збройна агресія (ст. 1 Закону України „Про оборону України”) - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій: ( 1)вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України (це буде мати місце, якщо московська орда вирішить приєднати Крим до свого складу; 2) блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав; 3)напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України; 4)засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях; 5) дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому цієї статті; 6)застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.

У разі збройної агресії, або загрозі її вчинення є всі підстави для введення воєнного стану. Також підставою для введення воєнного стану є небезпека державної незалежності та територіальної цілісності України.

Воєнний стан має у собі дві складові:

а) надання певного комплексу повноважень необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки;

б) тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Воєнний стан вводиться на території Указом Президента України, який після видання Указу звертається із ним до Верховної Ради України, де на протязі двох днів має бути вирішено питання про затвердження Указу.

Діяльність органів державної влади, військового командування, суддів та прокуратури висвітлювати не будемо, зазначимо лише, що повноваження Верховної Ради України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування не можуть бути припинені в умовах воєнного стану, а акцентуємо Вашу увагу на заходах, які можуть застосовуватися під час введення режиму воєнного стану.

Під час введення правового режиму воєнного стану можуть застосовуватися такі заходи:

1) запровадження трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації і воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період дії воєнного стану, і їх наслідків, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. Працівникам, залученим до виконання суспільно корисних робіт, після закінчення таких робіт надається попередня робота (посада), а в разі її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації;

2) використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, зміна режиму їх роботи, проведення інших змін виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;

3) вилучення для тимчасового використання необхідного для потреб оборони майно міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та громадян, у тому числі згідно з Положенням про військово-транспортний обов'язок - транспортні засоби, споруди, машини, механізми, обладнання та інші об'єкти, пов'язані з обслуговуванням транспорту, та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;

4) встановлення охорони важливих об'єктів національної економіки України, які забезпечують життєдіяльність населення;

5) запровадження комендантської години (заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлення спеціального режиму світломаскування;

6) встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів;

7) перевірка документів у громадян, а в разі потреби проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;

8) у порядку, визначеному Конституцією і законами України, порушення питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій, якщо вона загрожує суверенітету, національній безпеці України, її державній незалежності і територіальній цілісності, життю громадян;

9) здійснення контролю за роботою підприємств зв'язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, театральних, концертно-видовищних та інших підприємств, установ і організацій культури, використання місцевих радіостанцій, телевізійних центрів та друкарень для військових потреб і проведення роз'яснювальної роботи серед військ і населення; регулювання роботи цивільних телерадіоцентрів, заборона роботи аматорських приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передача інформації через комп'ютерні мережі;

10) у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучення у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян радіопередавальне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп'ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв'язку;

11) заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

12) вилучення у громадян вогнепальної зброї та боєприпасів, холодної зброї, а у підприємств, установ і організацій також навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;

13) заборона призовникам і військовозобов'язаним змінювати місце проживання без відома військового командування;

14) встановлення для фізичних і юридичних осіб військово-квартирної повинності з розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і установ;

15) встановлення порядку використання сховищ, споруд та інших об'єктів для захисту населення, а також для задоволення потреб оборони;

16) проведення евакуації населення з місць і районів, небезпечних для проживання, а також підприємств, установ, організацій та матеріальних цінностей, які мають важливе державне, господарське і культурне значення;

17) запровадження в разі необхідності нормованого забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами, ліками;

18) усунення з посад керівників державних підприємств, установ і організацій за неналежне виконання ними своїх обов'язків, призначення виконуючих обов'язки керівників зазначених підприємств, установ і організацій;

19) примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб для потреб оборони.    

 Під час введення воєнного стану, як вже зазначалося вище, можуть бути впровадження певні обмеження прав і свобод людини та громадянина. Проте законодавством встановлюються також і певні гарантії прав та свобод під час дії правового режиму воєнного стану. Так, перелік обмежень прав і свобод є вичерпним і має бути зазначений в Указі Президента України про оголошення введення воєнного стану.

В умовах воєнного стану забороняються: зміна Конституції України; зміна Конституції Автономної Республіки Крим; проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування; проведення всеукраїнських та місцевих референдумів; проведення страйків.

В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.

У процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану здоров'я особи тощо. На час залучення працюючої особи до виконання трудової повинності поза місцем її роботи за трудовим договором за нею після закінчення виконання таких робіт зберігається відповідна робота (посада).

Введення воєнного стану не може бути підставою для застосування тортур, жорстокого чи принижуючого людську гідність поводження або покарання. Будь-які спроби використати введення воєнного стану для захоплення влади тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.

Примусове відчуження об’єктів права власності у юридичних і фізичних осіб у зв’язку із запровадженням та здійсненням заходів правового режиму воєнного стану тягне за собою відшкодування їх вартості в порядку, визначеному законом.

Якщо майно, що було примусово відчужене у юридичних і фізичних осіб, після скасування правового режиму воєнного стану збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати повернення такого майна у судовому порядку.

Колишній власник примусово відчуженого у зв'язку із запровадженням та здійсненням заходів правового режиму воєнного стану майна може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

 Спеціаліст І-ої категорії

Сколівського РУЮ                                          Козич В.Л.