Державна реєстрації оренди земельної ділянки

З 1січня 2013 року вступив у силу Закон України «Про Державний земельний кадастр», норми якого внесли ряд нововведень в земельні відносини. Це стосується процесу реєстрації землі та права власності на неї, а отже й порядку оформлення земельної документації. Наступна інформація допоможе власникам земельних ділянок докладніше розібратись у цьому питанні. Раніше вся інформація щодо земельних ділянок (за винятком деяких обтяжень і обмежень прав на них) реєструвалася в Державному реєстрі земель, яким управляло Держземагентство. Відповідно власнику або користувачеві (орендарю) земельної ділянки потрібно було звернутися в одну установу для реєстрації прав на земельну ділянку чи змін його правового статусу. Від тепер реєстрація землі та прав власності на неї розділена між двома відомствами: Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (далі-Реєстр прав), в якому будуть реєструватися речові права на земельні ділянки та їх обтяження і Державним земельним кадастром, в якому реєструватимуться земельні ділянки як об’єкти права.

    Варто зауважити, що при цьому істотно змінилася процедура реєстрації договорів оренди землі. Відтепер орендар не може зареєструвати договір оренди, доки орендодавець-власник земельної ділянки не зареєструє своє право на землю (згідно з чинним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і «Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»). Законом передбачається, що фізична особа-власник земельної ділянки для подальшого розпоряджання земельною ділянкою – успадкування, встановлення меж земельної ділянки (в натурі), передачі в оренду тощо, – зобов’язаний попередньо звернутися до органів державної реєстраційної служби із відповідною заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку. При цьому власник паю має також пред’явити паспорт та надати оригінали державного акта, квитанції про сплату за надання витягу про реєстрацію права власності (120грн.) і державного мита (119 грн).

    Як бачимо, для реєстрації даного права потрібно витратити не лише час, а й кошти. Тож для економії часу та грошей фізичним особам, які здають свої земельні ділянки в оренду, доцільно було б пропонувати своїм орендарям здійснювати реєстрацію за їхній рахунок. Для цього слід лише надати відповідному орендареві оригінал Державного акта або його копію, завірену нотаріально (видану під розписку), та видану сільрадою довіреність про надання повноважень щодо реєстрації права власності. Ця довіреність не дає права продавати чи іншим способом відчужувати земельну ділянку, а також змінювати її цільове призначення.

   У подальшому орендар, маючи зареєстроване право власності орендодавця, підтверджене витягом, надає договір оренди землі (з оригіналами платіжних доручень про сплату державного мита (51грн.) та за отримання витягу про реєстрацію права оренди (120 грн.) на реєстрацію до державної реєстраційної служби. Таким чином, увесь клопіт із оформленням земельної документації бере на себе орендар.

Провідний спеціаліст відділу

державної реєстрації речових прав

на нерухоме майно реєстраційної служби

Сколівського районного управління юстиції

Львівської області                                                                   Т.Б.Кузів