Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.  Державний реєстр прав  є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню. Державна реєстрація прав є обов’язковою, оскільки відповідно до Цивільного кодексу України (статті 331 та 334) та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»  права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до закону, виникають з моменту такої реєстрації. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Лише зареєстровані права мають юридичну силу перед іншими (третіми) особами, а зареєструвати за собою права на нерухомість може лише особа, якій вони належать згідно з дійсними документами, які відповідають вимогам законодавства. Державна реєстрація покликана забезпечити охорону та захист прав та законних інтересів власників, користувачів нерухомого майна шляхом створення додаткових гарантій для них.

 Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові  права  та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам,  державі в  особі  органів, уповноважених управляти державним майном,  іноземцям та особам без громадянства,    іноземним    юридичним    особам,     міжнародним організаціям,  іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:  1) право власності на нерухоме майно; 2) право  володіння;  право  користування  (сервітут);  право користування  земельною  ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського   відання;  право  оперативного  управління;  право постійного користування та право оренди земельної  ділянки;  право користування  (найму,  оренди)  будівлею  або  іншими капітальними спорудами,  їх окремими  частинами;  іпотека;  довірче  управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова  застава,  предметом  якої є нерухоме майно,  та інші обтяження.  Право власності та інші речові права на нерухоме майно реєструються в реєстраційній службі за місцезнаходженням такого майна!

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на  земельні  ділянки,  а  також  на об’єкти нерухомого майна,   розташовані   на земельній  ділянці,  переміщення  яких  неможливе   без  їх  знецінення  та  міни  призначення,  а  саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди  (їх  окремі  частини),  квартири,  житлові  та  нежитлові приміщення.  Якщо  законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об’єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об’єкт проводиться  після  прийняття  його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на  нерухоме  майно,  виданих відповідно до вимог чинного законодавства; 3) свідоцтв    про    право   власності,   виданих   органами приватизації  наймачам  житлових   приміщень   у   державному   та комунальному житловому фонді; 4) державних   актів   на   право  власності  або  постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів,  що підтверджують  виникнення,  перехід, припинення  прав  на  нерухоме  майно,  поданих  органу  державної  реєстрації прав разом із заявою.

Право власності та інші речові права на нерухоме майно реєструються в реєстраційній службі за місцезнаходженням такого майна. В спрощеному вигляді процедуру державної реєстрації прав можна зобразити в три кроки:

1. подання документів для державної реєстрації прав заявником і отримання картки прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

2. проведення державної реєстрації прав (за відсутності підстав для відмови у її проведенні або зупиненні, чи зупиненні розгляду відповідної заяви);

3. отримання документів про державну реєстрацію прав заявником.

Начальник реєстраційної служби                                                   Шепега В.В.