Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначаються Законом України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

     Також мобілізація здійснюється відповідно до Указу Президента України „Про часткову мобілізацію” від 17 березня 2014 року.

      Законом „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” передбачено, що мобілізація може бути загальною (проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій) або частковою (може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій). Наразі в Україні проводиться часткова мобілізація.

      Можливі чотири хвилі мобілізації, перша з яких вже відбулася і стосувалася в основному осіб, які мають досвід військової служби, добровольців, а також офіцерів запасу затребуваних військових спеціальностей (ракетники, зв’язківці тощо). Днями, якщо вірити новинам, розпочалася друга хвиля мобілізації під яку підпадають офіцери і сержанти запасу всіх військових спеціальностей - до 45 років; рядовий склад в запасі всіх військових спеціальностей - до 40 років; вищий офіцерський склад всіх військових спеціальностей - до 60 років.

    Особам, яким надійшла повістка військового комісаріату про прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і у строк, зазначений в повістці. За призваними на збори та резервістами зберігаються місце роботи, посада і середня заробітна плата на підприємстві чи в організації, незалежно від форми власності. Слід також пам’ятати, що в разі часткової мобілізації, 18-річні призовники, а також люди без армійського досвіду будуть покликані в останню чергу. Разом з тим, Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.

      Всім, хто перебуває на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи. За неявку у військкомат за повісткою ухильнику загрожує адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 85 до 119 грн., за порушення законодавства про мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 17 до 51 грн., за умисне знищення приписного свідоцтва або військового квитка - штраф у розмірі від 17 до 51 грн. За ухилення від призову за мобілізацією в ст. 336 Кримінального кодексу України прописана відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.

   Оповіщення військовозобов'язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться виключно шляхом вручення документа встановленого зразка (мобілізаційне розпорядження, повістка або розпорядження військового комісара).

      Стаття 21 Закону „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” покладає на підприємства, установи та організації ряд обов’язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед них зокрема: сприяти військовим комісаріатам у їх роботі в мирний час та під час мобілізації; забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації; забезпечувати в разі мобілізації доставку техніки на збірні пункти та у військові частини згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями); вести облік військовозобов'язаних, резервістів і призовників із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і надавати звітність із цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку; сприяти своїм працівникам, які є резервістами, у виконанні ними обов’язків служби у військовому резерві та своєчасному їх направленню до органів військового управління, військових частин.

      Ст. 23 Закону „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” встановлює випадки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Так, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• чоловіки, на утриманні яких перебувають п'ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);
• жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
• зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

       Бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

    Бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Спеціаліст першої категорії

Сколівського РУЮ                                             В.Л. Козич