Сколівське районне управління юстиції, у зв’язку із окупацією частини території України, продовжує публікацію матеріалів на правову тематику, які є на даний час актуальними в даній ситуації.

      За останній час з новин ми часто чули про ООН, про те що дана організація має свої важелі впливу на вирішення конфліктної ситуації, що вона може видати певну резолюцію, що її резолюцію може ветувати росія, проте можна прийняти резолюцію іншим чином і тоді росія не зможе її ветувати. Тож сьогодні спробуємо розглянути правові аспекти діяльності ООН в контексті того, яке значення дана організація може мати для вирішення Україно-російського конфлікту і чим вона може нам допомогти.

    ООН (Організація об’єднаних націй) було створено з метою підтримки міжнародного миру і розвитку співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального та гуманітарного характеру.

      Ст. 7 Статуту ООН, на підставі, якого ООН здійснює свою діяльність визначає склад ООН, згідно ст. 7 органами ООН є:

• Генеральна асамблея;
• Рада Безпеки ООН;
• Економічна та соціальна рада;
• Рада з опіки;
• Міжнародний Суд;
• Секретаріат.

     В даному випадку ми розглянемо діяльність перших двох органів, так як саме їхня діяльність є найбільш актуальною у світлі того, що відбувається в нашій державі.

    Генеральна асамблея ООН є органом, який складається із всіх країн учасниць ООН. По суті Генасамблея ООН є його консультативно-дорадчим органом. Генасамблея може обговорювати будь-які питання чи справи в межах статуту ООН або якщо вони стосуються повноважень чи функцій органів ООН та на підставі таких обговорень давати певні рекомендації членам ООН, Радбезу ООН, членам Радбезу. Генасамблея може розглядати також питання загальних принципів співробітництва в справі підтримання міжнародного миру та безпеки, в тому числі і тоді, коли такі питання поставлені перед нею членом ООН, та дає за такими розглядами рекомендації членам ООН, Радбезу ООН, членам Радбезу ООН.

    Кожен член Генасамблеї має один голос. Рішення Генасамблеї з важливих питань, до яких відноситься і питання підтримання миру, в тому числі і українське питання, приймаються більшістю у 2/3 від кількості голосуючих, голосів. Прийняте рішення Генасамблеї може стосуватися рекомендацій щодо підтримання міжнародного миру та безпеки, виборів непостійних членів Радбезу ООН та Соціальної Ради ООН тощо. Якщо коротко, то в наших реаліях, по питанню російської окупації територій України Генасамблея може хіба що висловити глибоке занепокоєння і стурбованість і поділитися цією стурбованістю з іншими, зокрема Радою Безпеки ООН та її членами.

    Рада Безпеки ООН є одним із органів ООН, який складається з п’ятнадцяти членів. З цих п’ятнадцяти, п’ять держав є постійними членами Радбезу – це зокрема такі держави: Китай, Франція, росія, США, Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Кожен з цих постійних членів має право вето на остаточне рішення Ради Безпеки ООН. Ну і саме цим правом вето і скористався представник росії на засіданнях Ради Безпеки ООН, ветуючи резолюцію по Україні. Інші десять членів Ради Безпеки ООН обираються терміном на два роки із країн учасниць ООН, непостійні члени права вето не мають.

     Що являє собою Рада Безпеки ООН. По суті головним завданням цього органу є відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки, при цьому презюмується, що Радбез ООН діє від імені всіх членів ООН.

    Наріжним каменем на якому закладено фундамент ООН є мир, мирні процедури вирішення конфліктних ситуацій. На цьому принципі будує свою діяльність і Рада Безпеки ООН, яка згідно ч.2 ст. 33 Статуту ООН вимагає від держав учасниць ООН намагатися вирішити спір шляхом переговорів, дослідження, посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду, звернення до регіональних органів чи угодам або іншими мирними засобами.

     Рада Безпеки має право розслідувати будь-який спір, будь-яку конфліктну ситуацію, яка може призвести до міжнародним чвар чи викликати спір для визначення того чи може такий спір чи ситуація загрожувати підтриманню міжнародного миру і безпеки.

     На здійснення своїх повноважень, якщо сторони не можуть врегулювати спір мирними процедурами, Рада Безпеки може приймати ряд заходів, спрямованих на вирішення конфліктної ситуації. Рада Безпеки уповноважена вирішувати, які заходи, не пов’язані з залученням збройних сил, повинні застосовуватися для виконання її рішень, у зв’язку з чим Рада Безпеки маже вимагати від членів ООН застосування таких заходів. Такі заходи можуть включати в себе: повну або часткову зупинку економічних відносин, залізнодорожних, повітряних, поштових, телеграфних, радіо- чи інших засобів зв’язку, а також розірвання дипломатичних відносин.

   Якщо перераховані вище заходи виявляться недостатніми для врегулювання конфлікту, Рада Безпеки може прийняти рішення про застосування повітряних, морських чи сухопутних сил, у тій мірі, яка є необхідною для відновлення міжнародного миру та безпеки.

    Всі Члени ООН зобов’язані надати в розпорядження Ради Безпеки, за її вимогою і у відповідності зі спеціальними угодами та домовленостями, необхідні для підтримки миру та безпеки збройні сили, допомогу і відповідні засоби обслуговування включаючи право проходу.

     В разі прийняття Радбезом рішення про застосування сили створюється воєнно-штабний комітет, який спільно з Радою Безпеки складає план застосування збройних сил.

   Воєнно-штабний комітет виконує консультаційно-дорадчу функцію при Раді Безпеки ООН з питань, які відносяться до воєнних потреб Ради Безпеки у справі підтримки миру та безпеки, застосуванні збройних сил та командуванні ними, а також щодо регулювання процесів озброєння та роззброєння. Воєнно-штабний комітет є відповідальним за стратегічне керівництво будь-яким видом збройних сил переданих у розпорядження Раді Безпеки.

    Рішення, які приймає Рада Безпеки ООН з питань підтримки миру та безпеки є обов’язковим до виконання членами ООН.

     Як бачимо повноваження Ради Безпеки ООН є значно ширшим та дієвішими у порівнянні із повноваженнями Генасамблеї ООН, яка у вирішенні Україно-російського конфлікту по-суті виявилася безсилою. Проте безсилою є і Рада Безпеки завдяки праву вето, яке має російська федерація.

    Проте не дивлячись на це в ст. 51 статуту ООН зазначено, що член ООН має право на індивідуальний або колективний захист у разі нападу на нього до тих пір поки Радою Безпеки ООН не буде вжито заходів необхідних для підтримання міжнародного миру та безпеки. Про заходи вжиті членами ООН при здійсненні права на самозахист потрібно негайно повідомити Радбез, також такі заходи не можуть зачіпати повноважень та відповідальності Ради Безпеки у відповідності з Статутом ООН щодо вжиття нею тих заходів, які вона вважає необхідними для підтримки міжнародного миру та безпеки.

   Втім не дивлячись на численні приписи норм міжнародних нормативно-правових актів, приходиться з жалем констатувати, що прихильники позиції фіктивності міжнародного права отримали ще один вагомий аргумент у спорі на тему чи є міжнародне право правом і чи варте воно хоч чогось, якщо не базується на могутній армії чи ядерному арсеналі. І ніхто нам не допоможе крім нас самих!

Спеціаліст першої категорії

Сколівського РУЮ                                        В.Л. Козич